Росія втратила за добу ще 1130 військових, три танки і понад 50 артсистем – Генштаб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 002 690 своїх військових вбитими і пораненими, зокрема 1130 – за останню добу, такі дані станом на ранок 14 червня наводить український Генштаб.
Серед інших втрат РФ, за даними командування ЗСУ, є такі:
- танки – 10 937 (+3 одиниці за минулу добу);
- бойові броньовані машини – 22 798 (+7);
- артилерійські системи – 29 157 (+52);
- РСЗВ – 1417 (+1);
- засоби ППО – 1185 (+1);
- літаки – 416;
- гелікоптери – 337;
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 40 586 (+79);
- крилаті ракети – 3337;
- кораблі/катери – 28;
- підводні човни – 1;
- автомобільна техніка та автоцистерни – 51 928 (+107);
- спеціальна техніка – 3914.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження об’єктів ВПК у двох областях Росії
У ніч проти 14 червня уражені об’єкти російського військово-промислового комплексу з виробництва вибухових речовин, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«Зокрема, уражено потужності АТ «ННК», у Самарській області РФ. Це провідне підприємство із виробництва компонентів вибухових речовин, об’єкт ВПК Росії. Зафіксовано вибухи та пожежу у районі промислової зони», – зазначили у Генштабі.
Крім того, за даними відомства, було здійснено вогневе ураження комбінату Невинномиськ у Ставропольському краї РФ – «одного із ключових виробників базових компонентів для вибухових речовин, боєприпасів та ракетного палива».
«Підприємство залучене у забезпеченні збройної агресії РФ проти України. Відомо про серію вибухів і роботу протиповітряної оборони противника безпосередньо у районі цілі, зафіксовано займання у промисловій зоні. Результати ураження уточнюються», – повідомили у Генштабі ЗСУ.
Раніше російські медіа повідомили, що у ніч проти суботи, 14 червня, дрони атакували два хімічних підприємства у Ставропольському краї та Самарській області РФ. За даними російських ЗМІ, дрони вдарили по хімічному підприємству «Невинномиський Азот» у Ставропольському краї.
Пізніше губернатор Ставропольського краю Володимир Володимиров підтвердив дронову атаку на регіон, заявивши про «падіння уламків у промзоні міста Невинномиськ». Спочатку він повідомив про одного потерпілого, але пізніше уточнив, що постраждалих начебто немає.
У ніч проти 14 червня у Самарській області РФ також було пошкоджено хімзавод, йдеться у повідомленні місцевої влади.
«Сьогодні вночі була здійснена спроба атаки БпЛА одного з промислових підприємств Новокуйбишевська», – написав губернатор регіону В’ячеслав Федорищев.
Як повідомив очільник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, «Невинномиський Азот» – це критичний елемент військово-промислового комплексу РФ. Він виробляє до мільйона тонн аміаку та понад мільйон тонн аміачної селітри щороку - ключового компонента для вибухівки та артилерійських снарядів.
У Міноборони РФ відзвітували про начебто збиття 30 БПЛА над територією Воронезької області, 10 – над Білгородщиною, 8 дронів – над територією Ставропольського краю, 6 БПЛА – над окупованим Кримом, ще один безпілотник начебто перехопили над територією Самарської області, а 11 – над акваторією Азовського моря.
Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
«Росіяни вирвали мені серце». Народжені на Донеччині – про окупацію та розбиті надії
Ще у 2012 році Донецьк разом із Києвом, Львовом та Харковом приймав Чемпіонат Європи з футболу, там сяяла нова «Донбас–Арена», світилися вогнями готелі і ресторани, на відреставрованій набережній річки Кальміус було не проштовхнутись, місто жило і розвивалось. Тепер Донецьк, за словами колишніх городян, ніби не просто застиг у часі, а й повернувся у минуле. Там ніби 80-ті роки минулого століття.
Протягом усієї весни 2014 року донеччани виходили на площі своїх міст, щоб підтримати суверенітет України. Контрольовані Москвою проросійські сили протидіяли українському руху, і дедалі жорсткіше.
Останній публічний виступ у Донецьку відбувся 28 квітня – його розігнали арматурою і камінням. Далі було вторгнення гібридних російських сил, війна, окупація.
Із 2022 року частка захоплених земель Донбасу ще зросла – і продовжує зростати. Станом на лютий 2025 року під російською окупацією перебували 60,4% населених пунктів Донецької області, і відтоді агресор продовжив просуватись.
До російської агресії в регіоні жили 4 млн 132 тисячі людей, перед початком повномасштабного вторгнення – 1,9 мільйона. Офіційно лише внутрішніх переселенців із Донеччини зареєстровано 532,1 тисячі (дані на жовтень минулого року).
Більше про це читайте, слухайте і дивіться тут
Росія атакувала Запоріжжя дронами: пошкоджені будинки, автівки, магазин, є постраждалі – Федоров
Вранці 14 червня російські військові атакували дронами Запоріжжя, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Спочатку місцевий чиновник повідомив про двох постраждалих.
«Дістали поранень двоє поліцейських. Медики надають їм усю необхідну допомогу. Через російський обстріл зайнялося гуманітарне підприємство. Пошкоджені автівки, магазин та зупинка громадського транспорту. Вибуховою хвилею вибило вікна у багатоповерхівках», – зазначив він.
Також за даними Федорова, під час ранкової атаки сили РФ ударили по автостоянці у Запоріжжі – згоріло понад 10 автівок.
Згодом голова ОВА зазначив, що кількість поранених зросла до трьох – постраждала 62-річна жінка.
«Жителька Запоріжжя самостійно звернулася до медиків. У неї переломи ніг. Стан жінки медики оцінюють як середньої тяжкості», – повідомив Федоров.
За його даними, щонайменше 15 багатоповерхівок, приватних будинків та нежитлових будівель і приміщення пошкоджені внаслідок атаки РФ на Запоріжжя.
У Запоріжжі через атаку РФ знищений склад з гуманітарною допомогою. Кадри з місця показала кореспондентка Радіо Свобода. «Згоріло все. Ми тільки отримали пʼять фур допомоги, це сто тонн», – розповів засновник Олександр Белюга. Збитки оцінюють у три мільйони доларів.
Організація надавала допомогу ВПО, на місцях прильотів, мешканцям прифронтових зон. Вони були партнерами міжнародної організації World Central Kitchen в регіоні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Росія: влада заявила про атаки дронів на хімічні підприємства у двох областях
У ніч проти суботи, 14 червня, дрони атакували два хімічних підприємства у Ставропольському краї та Самарській області РФ. За даними російських ЗМІ, дрони вдарили по хімічному підприємству «Невинномиський Азот» у Ставропольському краї.
Пізніше губернатор Ставропольського краю Володимир Володимиров підтвердив дронову атаку на регіон, заявивши про «падіння уламків у промзоні міста Невинномиськ». Спочатку він повідомив про одного потерпілого, але пізніше уточнив, що постраждалих начебто немає.
Хімічне підприємство «Невинномисський Азот» є найбільшим виробником азотних добрив і аміаку в Росії. Як повідомив очільник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, «Невинномиський Азот» – це критичний елемент військово-промислового комплексу РФ. Він виробляє до мільйона тонн аміаку та понад мільйон тонн аміачної селітри щороку - ключового компонента для вибухівки та артилерійських снарядів.
«Саме тут синтезуються меламін, оцтова кислота, метанол і калійна селітра - речовини, які мають подвійне призначення, і часто використовуються у виробництві ВОГів, фугасів, реактивних зарядів. З 2024 року на заводі розгорнуто виробництво водорозчинних добрив, які адаптуються до потреб військової хімії», – розповів Коваленко.
У ніч проти 14 червня у Самарській області РФ також було пошкоджено хімзавод, йдеться у повідомленні місцевої влади.
«Сьогодні вночі була здійснена спроба атаки БпЛА одного з промислових підприємств Новокуйбишевська», – написав губернатор регіону В’ячеслав Федорищев.
За словами місцевих жителів, було атаковано ТОВ «Новокуйбишевський завод каталізаторів» – найбільше спеціалізоване підприємство з виробництва каталізаторів для перероблювання та нафтохімії.
У Міноборони РФ відзвітували про начебто збиття 30 БПЛА над територією Воронезької області, 10 – над Білгородщиною, 8 дронів – над територією Ставропольського краю, 6 БПЛА – над окупованим Кримом, ще один безпілотник начебто перехопили над територією Самарської області, а 11 – над акваторією Азовського моря.
Українська влада і військові атаку поки не коментували. Редакція Радіо Свобода не може незалежно перевірити цю інформацію.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів й атак безпілотників. Міноборони Росії звітує про збиті ракети і дрони над територією Росії. Київ ці повідомлення переважно не коментує.
Херсонська ОВА: у лікарні помер 11-річний хлопчик, який зазнав поранення через атаку російського дрона 11 червня
У лікарні помер 11-річний хлопчик, який зазнав поранення через атаку російського дрона 11 червня на Херсонщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«На жаль, російські військові забрали життя ще однієї дитини на Херсонщині. 11-річний хлопчик, який 11 червня зазнав тяжких поранень внаслідок атаки ворожого безпілотника у Білозерці, помер у лікарні», – написав він у телеграмі.
За даними місцевої влади, 11 червня російські військові атакували з дрона дитину, яка перебувала на подвірʼї – через скидання вибухівки з БпЛА 11-річний хлопчик дістав вибухову та черепно-мозкову травми, контузію, а також уламкові поранення грудної клітини та ноги.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Федоров: війська РФ завдали авіаудару по селу на Запоріжжі, загинула людина
Російські війська завдали авіаудару по Гуляйпільській громаді Запорізької області, загинула людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
За його даними, авіаційним обстрілом зруйновані будинки в селі Рівнопілля. 80-річна жінка загинула на місці.
Росія повертає тіла загиблих українських військових. Чи дійсно це так?
16 травня під час другого етапу переговорів між представниками Росії та України в Стамбулі сторони домовилися про ще один великий обмін як і полоненими, так і загиблими військовими.
Процес обміну розпочався 9 червня. Сторони в три етапи обмінялися військовополоненими, також Росія передала Україні в перший етап 1212 тіл загиблих військових і в другий – 1200. Раніше в Стамбулі йшлося про 6000 тисяч тіл.
Та чи справді в Росії може бути така кількість загиблих українських військових?
Як впевнитись, що там тіла українців та чому Росія тисне під час репатріаційних заходів?
7 червня російська сторона доставила у Білорусь рефрижератори із тілами, начебто загиблих українських військових і заявила, що українська сторона не приймає тіла.
У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими зазначили, що заяви Росії не відповідають дійсності та попереднім домовленостям.
«Щодо репатріації тіл – справді була досягнута домовленість. Дата – не була узгоджена. Натомість замість послідовного виконання домовленого алгоритму, російська сторона вдалася до односторонніх дій, які не були погоджені в рамках спільного процесу», – зазначили в Координаціному штабі.
Далі читайте тут
Міноборони: Естонія передала Україні додаткові артилерійські боєприпаси
Міноборони Естонії повідомило про передачу Україні додаткових артилерійських боєприпасів.
«Естонія передала додаткові артилерійські боєприпаси Україні. Безпека України – це європейська і трансатлантична безпека. Ми повинні продовжувати підтримувати Україну, щоб вона могла себе захистити і досягти справедливого, тривалого миру», – пише Міноборони країни у соцмережі Х.
Раніше естонське міністерство повідомило, що Естонія планує надалі підтримувати Україну щонайменше на рівні 0,25% ВВПщорічно, і цього року обсяг допомоги буде додатково збільшено. Окрім цього, Естонія бере участь у підготовці українських військових, очолює IT-коаліцію на підтримку України разом із Люксембургом, а також у межах балтійсько-північної ініціативи допоможе сформувати й підготувати українську бригаду до кінця 2025 року.
Чотири фактори впливу протистояння Ізраїль-Іран на російсько-українську війну
Масштабний напад Ізраїлю на Іран, який стався 13 червня, викликав різну міжнародну реакцію – від закликів до стриманості, щоб уникнути широкої регіональної війни на Близькому сході, і до засудження або підтримки дій Ізраїлю. Але як події на Близькому сході та в Перській Затоці вплинуть на війну Росії й України і шанси на досягнення миру?
Розглянемо принаймні чотири чинника, де вплив може бути відчутним.
«Розпорошення уваги США»
Серед факторів впливу називають «розпилення» уваги США і адміністрації Дональда Трампа на ще одну «гарячу проблему» через ізраїльський удар по Ірану і протистояння цих держав. І що це може, на думку, експертів, відвернути увагу США від війни Росії й України, де метою США є досягнення перемир’я, а потім і сталого миру.
«Ну, безумовно, це відверне частину уваги від захисту України проти російської агресії. Але це не та відволікаюча подія, якої бажає Дональд Трамп. Я гадаю, він розлючений тим, що Нетаньягу проігнорував його прохання відкласти атаку. І ми також можемо побачити, як США втягуються у справжню війну, адже Іран уже пообіцяв завдати удару у відповідь не лише по Ізраїлю, а й по американських базах. А їх у регіоні чимало.
Тож на відміну від України, де США не залучені безпосередньо, у цьому випадку США можуть самі розпочати воєнні дії на Близькому Сході», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода брюссельський аналітик Роланд Фроденштайн з Brussels Freedom Hub.
далі читайте тут
Координаційний штаб: до України з РФ повернули тіла ще 1200 загиблих
До України з Росії репатріювали тіла 1 200 загиблих, повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 13 червня.
«За твердженням російської сторони, тіла належать громадянам України, зокрема, військовослужбовцям. Репатріація відбулася згідно домовленостей у Стамбулі», – йдеться в заяві.
Штаб додає, що слідчі правоохоронних органів спільно з експертними установами Міністерства внутрішніх справ проведуть необхідні експертизи та ідентифікацію репатрійованих тіл.
Євросоюз продовжив тимчасовий захист для українців до березня 2027 року
Члени Європейського Союзу одностайно підтрималі пропозицію продовжити тимчасовий захист для понад 4 мільйонів українських біженців від російської агресії до 4 березня 2027 року – про це Рада ЄС заявила 13 червня.
«Система тимчасового захисту зменшує тиск на національні системи надання притулку, оскільки людям, які підпадають під цей вид захисту, не потрібно подавати заяву про надання притулку індивідуально. Продовження до березня 2027 року є сигналом для переміщених людей із України, що їм не потрібно подавати заяву про надання притулку», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: ЗМІ: спецпосланником ЄС у справах українців стане колишня єврокомісарка
Водночас міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Семоняк повідомив, що польське головування ініціювало обговорення стратегії поступового скасування тимчасового захисту після «досягнення справедливого миру»:
«Найближчим часом ми працюватимемо над спільними рішеннями для всього ЄС у цій сфері, зокрема, в контексті повернення до України».
Рада Євросоюзу уточнює, що продовження захисту не змінює умов рішення від березня 2022 року щодо категорій осіб, на яких поширюється тимчасовий захист, або прав, якими вони користуються.
«Херсон ніколи не здамо». Новий очільник про оборону міста і захист херсонців від російських атак
Президент України Володимир Зеленський на початку червня призначив нового начальника Херсонської міської військової адміністрації. Посаду обійняв Ярослав Шанько. Про це йдеться в розпорядженні на офіційному сайті глави держави. До цього призначення Шанько був заступником голови Херсонської обласної військової адміністрації.
Водночас Херсон вже тривалий час стикається з безпрецедентними викликами. Місто регулярно обстрілює російська армія. Окупанти при цьому використовують різноманітні типи зброї. Дронові та інші атаки вже стали буденністю для херсонців. Це призводить як до жертв серед місцевого населення, так і до пошкоджень інфраструктури.
Які проблеми потребують якомога швидшого реагування і чи готова до цього нова влада Херсону? Про це і не тільки проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» поспілкувався з новим очільником міста Ярославом Шаньком.
далі читайте тут
Народному депутату, якого судять за держзраду, повідомили про нову підозру
Чинний народний депутат, який перебуває під вартою, отримав нову підозру в державній зраді, повідомили Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань 13 червня.
Правоохоронці не називають імені затриманого, але обставини та повідомлення в медіа вказують на парламентаря від «Слуги народу» Євгенія Шевченка.
Відомства повідомляють, що народного депутата вже підозрювали в державній зраді, але додаткові комплексні заходи та довготривалі експертизи встановили, що він «працював на країну-агресора не лише до, але й після повномасштабного вторгнення».
«Так, після 24 лютого 2022 року нардеп масово поширював фейки кремлівської пропаганди, в яких закликав українців скласти зброю перед рашистами і намагався дискредитувати Сили оборони. Незалежна експертиза підтвердила факти злочинних дій фігуранта на шкоду обороноздатності та інформаційній безпеці України», – заявляє СБУ.
Відтак парламентарю повідомили про додаткову підозру в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. У разі визнання винним йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
СБУ нагадує, що особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в законному порядку і встановлено вироком суду.
ДБР додає, що після початку повномасштабного російського вторгнення підозрюваний продовжив протиправну діяльність. Зокрема, він записував програми на власних каналах, давав інтерв’ю проросійським блогерам, які потім поширювалися через російські пропагандистські ЗМІ. За даними бюро, він мав на меті створити в російському суспільстві хибне враження, що його заяви є офіційною позицією представника української влади.
«У цих матеріалах депутат поширював інформацію, яка мала дискредитувати українську владу, підкреслюючи нібито її нездатність втримати території та досягти миру, а також утверджував думку, що Україна має погодитися на будь-які переговори з РФ», – йдеться в повідомленні.
ДБР також додає, що народний депутат неодноразово їздив до Білорусі, де зустрічався з представниками бізнесу й влади, після чого поширював «неправдиву інформацію про відсутність загрози нападу російських військ із території Білорусі».
Позиція Шевченка щодо нових звинувачень наразі невідома. Його адвокат називав вже відкриту справу проти нього «підбіркою випадкових документів».
У листопаді 2024 року чинному народному депутату України Євгенію Шевченку оголосили підозру у держзраді, його затримали. Згодом суд взяв його під варту.
Шмигаль: Україна отримала 5-й транш допомоги від ЄС за рахунок російських активів
Україна отримала ще 1 мільярд євро від Європейського Союзу, повідомляє прем’єр-міністр Денис Шмигаль 13 червня.
«Це вже п’ятий транш макрофінансової допомоги від ЄС в межах ініціативи ERA. Залучені кошти спрямуємо на ключові видатки державного бюджету», – прокоментував він у своєму телеграм-каналі.
За даними голови уряду, Україна загалом отримала від Євросоюзу вже 7 мільярдів євро в рамках ініціативи ERA. Цю допомогу забезпечують доходи від використання знерухомлених активів Росії.
Шмигаль подякував партнерам за підтримку:
«Разом змусимо агресора заплатити за всі завдані Україні збитки».
Минулого тижня Міністерство фінансів повідомило про підписання угоди з Японією про черговий транш на понад 3 мільярди доларів у рамках механізму ERA.
Механізм Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) країн G7 передбачає надання Україні приблизно 50 мільярдів доларів у вигляді позик, забезпечених прибутками від заморожених російських суверенних активів. Ці кошти спрямовані на підтримку бюджету, військових потреб та відновлення інфраструктури України.
Сибіга розповів, чи буде третій раунд переговорів із РФ у Туреччині
Україна не зацікавлена продовжувати переговори з Росією, якщо на них не буде предметної розмови про припинення вогню. Про це сказав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 13 травня, відповідаючи на запитання кореспондента Радіо Свобода про те, чи буде третій раунд прямих переговорів між Києвом та Москвою у Туреччині.
«Ми потребуємо таких перемовин, де ухвалюються рішення, де вирішуються питання. Зараз ми бачимо, що останній раунд зустрічей, який відбувся в Стамбулі, звівся фактично до обговорення обміну. Тому ми зацікавлені в зустрічі на рівні президентів. І ми готові до такої зустрічі. І далі ми будемо дивитися. Нам найголовніше, щоб ми наближали мир. Для нас зараз ключовим є досягнення перемир’я, зупинення вогню», – сказав міністр.
Сибіга додав, що попередні раунди переговорів продемонстрували конструктивність і прагнення до миру Києва та неадекватність російської позиції: «Україна продемонструвала, що ніколи не була, не є і не буде перешкодою для миру, для досягнення миру. Ми віддані мирним зусиллям. Ми вітаємо зусилля США, президента Трампа особисто щодо досягнення справедливого миру і закінчення цієї війни цього року, тому що війна на нашій території, наші люди страждають. Україна продемонструвала свою конструктивність, провівши зустрічі на відповідному рівні. Ми були готові обговорювати субстантивну тематику з метою наближення досягнення миру для України. Це був наш сигнал. На жаль, ми побачили повну неадекватність російської сторони, що проявилося в тому документі, який вони передали. Це повна неадекватність. Вони не змінили риторику ультиматумів. Вони вимагають від нас капітуляції».
Очільник МЗС також закликав міжнародну спільноту до посилення санкцій проти Росії і висловив сподівання, що саміт «Групи семи», який відбудеться з 15 до 17 червня в Канаді, принесе нові рішення по таких санкціях, а також «сильні рішення щодо заморожених активів».
Президент США Дональд Трамп 28 травня заявив, що «матиме відповідь за два тижні», чи дійсно президент Росії Володимир Путін хоче завершити війну в Україні.
Після того, 2 червня, представники України та Росії зустрілися на переговорах в Стамбулі. Українська сторона запропонувала припинення вогню, а також зустріч на високому рівні, зокрема, можливо, за участю Трампа. Москва відмовилася.
СБУ повідомила про підозру реперу Тіматі за незаконний в’їзд до окупованого Криму
Служба безпеки зібрала докази в справі щодо російського артиста Тимура Юнусова, відомо як «Тіматі» – про це відомство заявило 13 червня.
За висновками слідства, Юнусов бере участь у російській пропаганді, а також був довіреною особою Володимира Путіна на президентських виборах у 2012, 2018 і 2024 роках, брав участь у його інавгурації та святкових заходах на честь перемоги на виборах.
«Крім того, Тіматі підтримував російську агресію, анексію Криму та порушення фундаментальних прав України на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Задокументовано, що цей фігурант взяв участь у щонайменше семи пропагандистських концертах на тимчасово захопленому півострові, які були спрямовані на легітимізацію окупації Криму», – заявляє СБУ.
Після Революції гідності 2014 року Тимур Юнусов заявляв, що «ненависті до українців у Росії не було й немає», а «є нескінченна гіркота від того, що там відбувається – як у родині, де молодший брат тяжко запив чи сів на наркотики».
Згодом, у 2015 році, одеський клуб Ibiza скасував його черговий концерт, врахувавши позицію тодішнього голови обласної державної адміністрації Міхеїла Саакашвілі. «Тим, хто порівнює прагнення України до свободи та незалежності з наркоманією, не місце на українських сценах», заявив тоді Саакашвілі.
Читайте також: СБУ: суд заочно засудив адвоката Шарія й Медведчука до 10 років ув’язнення за колабораціонізм
Російському виконавцю повідомили про підозру за статтею про порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї з метою заподіяння шкоди державним інтересам, вчинене повторно.
Офіс генерального прокурора уточнює, що репер неодноразово незаконно перетинав державний кордон України для в’їзду до окупованого Криму:
«Зокрема, виконавець виступав на мітингу-концерті у м. Сімферополь з нагоди річниці анексії. Подія мала на меті створити перед світовою спільнотою штучне уявлення про підтримку місцевим населенням окупації Криму та інтеграції в РФ».
У Єврокомісії пояснили, за яких умов розглянуть послаблення антиросійських санкцій
Євросоюз буде готовий обговорювати потенційне скасування санкцій проти Москви, коли в Україні запанує мир, і вона отримає гарантії подальшого ненападу з боку Росії. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив спецпредставник ЄС із питань санкцій Девід О’Салліван.
«Ми обговоримо скасування санкцій, коли причини, які призвели до їхнього запровадження, більше не існуватимуть… Ми не збираємося робити це заздалегідь – без врегулювання, яке гарантує майбутню безпеку, суверенітет і свободу України», – зауважив посадовець Єврокомісії, відповідальний за санкційну політику.
О’Салліван зазначив, що йому невідомо про потенційні спроби Кремля вийти на зв’язок із Єврокомісією, щоб порушити питання скасування санкцій.
Посадовець повідомив, що Москва може хотіти повернення «Россільгоспбанку» до системи SWIFT, щоб уможливити фінансові операції з Європою і США.
«Ми тільки бачили це прохання. Ми ніколи не відповідали на нього й не розглядали в принципі. Та це показує, що саме вони хотіли б скасувати.Я переконаний, що таких санкцій існує багато. Вони хотіли б скасувати морські санкції», – сказав О’Салліван.
За даними посадовця, торговельний обіг із Росією впав із 275 мільярдів євро (до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну) до 60 мільярдів євро. Триває купівля-продаж фармацевтичних виробів та деяких сільськогосподарських продуктів.
«Це величезний економічний удар для Росії», – наголосив спецпредставник із питань санкцій.
О’Cалліван також додав, що західні санкції не закрили Росії доступ до потрібних компонентів для її зброї повністю, адже вона будує шляхи обходу через, зокрема, Китай. Однак ця продукція для РФ тепер є ушестеро дорожчою.
«За нашими оцінками, вона платить за ці компоненти, можливо, на 600% більше, ніж до війни. Так, це не закрило Росії доступ повністю до деяких із цих матеріалів. Але зробило його менш надійним та набагато дорожчим», – резюмував посадовець.
У заяві Кремля, оприлюдненій після підписання угоди про припинення вогню в Чорному морі 25 березня, Росія заявила, що дотримуватиметься угоди лише в тому випадку, якщо Захід частково скасує санкції, запроваджені після початку її повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Кілька лідерів ЄС вже відхилили прохання Москви, зокрема, під час зустрічі 27 березня в Парижі.
Спецпредставник ЄС із санкцій відреагував на погрози Фіцо заблокувати 18-й пакет
Євросоюз продовжить працювати задля забезпечення одностайності між державами-членами, необхідної для схвалення санкційних пакетів проти Росії, зокрема – 18-го. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив спецпредставник ЄС із санкцій Девід О’Салліван.
«Часто, коли ми пропонуємо санкції, деякі держави-члени хочуть більше. Інші – менше. Нам завжди вдавалося досягти одностайної згоди. 17 пакетів, які ми погодили на сьогодні, були погоджені одноголосно. Втім, перед тим, як дійти остаточного висновку, згадані вами країни казали, що не зможуть погодитися», – зауважив посадовець, коментуючи погрози Словаччини ветувати 18-й пакет.
О’Салліван зазначив, що перед тим, як презентувати набір заходів 18-го пакету, Єврокомісія провела консультації з державами-членами.
10 червня Єврокомісія презентувала пропозиції до 18-го пакету санкцій, що передбачають, зокрема, заборону транзакцій, пов’язаних з обома «Північними потоками», заборону імпорту нафтопродуктів із російської сировини, зниження граничної ціни на нафту до 45 доларів за барель.
Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо того ж дня заявив, що його країна не підтримає 18-й пакет санкцій, «якщо Європейська комісія не запропонує реального розв'язання кризової ситуації, в якій опиниться Словаччина після повного припинення постачань газу, нафти та ядерного палива з Росії».
«Але, звичайно, кожна країна залишає за собою право побачити, що написано на папері, перш ніж ухвалювати остаточне рішення. Та я би висловив упевненість, що цей 18-й пакет буде ухвалений майже в тому ж вигляді, в якому він був запропонований», – наголосив спецпредставник ЄС із питань санкцій.
Посадовець також висловив оптимізм щодо чергового подовження запроваджених раніше обмежень, яке припадає на липень. Попередні рази Угорщина намагалася заблокувати ці спроби.
«Є всі шанси, що ми продовжимо в тому ж дусі та отримаємо одностайну згоду щодо продовження санкцій наприкінці липня, як ми завжди робили в минулому. Не кажу, що буде легко. Не кажу, що не буде деяких розбіжностей, але зрештою нам завжди вдавалося досягти цієї одностайної згоди», – зазначив О’Cалліван.