Канадський Кананаскіс, що традиційно приймає зимову Олімпіаду, в спортивний несезон став місцем гарячих політичних дискусій про війну. Раптом – зовсім не про ту, що мала захопити увагу «Групи семи» від початку.

За столом лідерів «Групи семи» цьогоріч чимало «оновлень». Змінилися уряди і їхні очільники у Великій Британії, Німеччині, Японії. Так само – в Канаді, що нині головує в «Групі семи» і, відповідно, приймає саміт.

Однак глобальний «розворот» на геополітичній арені забезпечила зміна влади в Сполучених Штатах. І це перша нагода для нинішніх лідерів країн вільного, демократичного й заможного світу сісти за спільний стіл із Дональдом Трампом і заручитися підтримкою один одного у, можливо, незручній дискусії.

Президента США спробують переконати натиснути на Росію, щоб зацікавити її у мирному врегулюванні з Україною, згодною, на відміну від Москви, на безумовне припинення вогню.

Одним із елементів такого тиску мало стати зниження стелі цін на нафту. Коаліція «шістки» готувала аргументи для Трампа на користь цього кроку. Однак їхню рішучість похитнули події на Близькому Сході, зауважують фахівці.

«Актуальний» Близький Схід

Вже традиційно війна Росії проти України мала зайняти чільне місце в порядку денному саміту «Групи семи».

Однак глобальна увага нині прикута до Близького Сходу. Події там і пов’язані з ними загрози чиновник ЄС, залучений до підготовки саміту, у розмові з Радіо Свобода назвав навіть актуальнішими, аніж ситуація в Україні, що, як багатьом здається, зайшла в глухий кут.

До якомога швидших перемовин між Ізраїлем та Іраном, що нині зайняті взаємними бомбардуваннями, сторони закликає низка західних лідерів. Говорять насамперед про необхідність дипломатичного врегулювання й деескалації. Її шляхи продовжать обговорювати в Канаді.

Черговий спалах насилля у «вибухонебезпечному» регіоні провокує ризики ядерної ескалації й порушення експорту нафти – цього бояться в цивілізованому світі.

Є занепокоєння щодо функціонування, зокрема, Ормузької протоки – ключового судноплавного маршруту для нафти, через який щодня проходить п’ята частина її світового споживання.

Ще 13 червня нафтові ринки відреагували на новий виток конфлікту на Близькому Сході суттєвим зростанням цін, і ця динаміка триває.

Барель сировини еталонної марки Brent нині коштує близько 75 доларів, і це вище, ніж наявний нині рівень обмеження в 60 доларів. А ще буквально за кілька днів до саміту ціна бареля трималася на рівні цього обмеження.

Група шести плюс один

Лідери шести країн з «Групи семи» їхали до Канади з твердими намірами переконати президента США долучитися до глобальної політичної волі покарати Росію за відмову від перемир’я.

Серед запропонованих «каральних» заходів, зокрема, – зниження стелі цін на нафту до 45 доларів за барель. Тобто – на 15 доларів нижче за існуюче обмеження.

На практиці це означає, що західні перевізники й страхові компанії відмовлятимуться обслуговувати судна, якщо ціна сировини на борту в разі її російського походження «виступає» за вказану межу.

«Зниження до 45 доларів, приблизно на 40%, скоротило би потенційні надходження Росії від її нафти. Якщо обмеження цін на нафту дійсно буде запроваджене, це може суттєво вплинути на російський бюджет, для якого ціна на нафту є абсолютно вирішальною… Якщо бюджету РФ доведеться задовольнятися значно меншими доходами від нафти, це може суттєво вплинути на її економічну та фінансову стабільність», – оцінює в коментарі Радіо Свобода ефект від можливого перегляду обмеження цін на нафту аналітик Центру європейської політики Філіпп Лаусберг.

Про те, що Євросоюз налаштований рішуче, попри паралельну критику на адресу 18-го пакету санкцій з Будапешту і Братислави, свідчила також заява очільниці європейської дипломатії Каї Каллас.

11 червня чільна чиновниця зауважувала: якщо США не підтримають запропоноване обмеження цін на нафту, ЄС може зробити це і самостійно. Каллас нагадала, що російська нафта надходить до Європи головно через Балтійське й Чорне моря, а отже, «ми також є гравцем».

Та вже за кілька днів чимало всього змінилося.

Знову актуальне обмеження?

Серед аргументів, якими озброювалися європейські лідери на зустріч із президентом США Дональдом Трампом – ринкова необхідність перегляду обмеження, встановленого на рівні 60 доларів за барель ще 2022-го.

Політична домовленість передбачала регулярний перегляд цієї стелі, та цього жодного разу не сталося.

Тим часом ціни на енергоносії падали – давно зроблений крок втрачав ефективність. Виникала потреба в оновленні ліміту, щоб знову відповідати початковій меті: обмежити доходи Росії від продажу нафти.

Стрибок цін на сировину через близькосхідний конфлікт нівелював цей аргумент. «Стеля» знову виконує свою функцію: обмежує доходи Росії від продажу нафти, оскільки ціна бареля знову в неї «впирається».

Дипломат ЄС, залучений до підготовки саміту й не уповноважений давати коментарі ЗМІ, підтвердив Радіо Свобода, що ця «карта» певним чином випадає з колоди аргументів Євросоюзу в Канаді.

Співрозмовник зазначив, що ситуація на Близькому Сході та її вплив на ринки справді ускладнює досягнення домовленості про зниження стелі цін на нафту.

Водночас дипломат звернув увагу, що зі зростанням цін на нафту і доходи Росії зросли пропорційно. А відтак мета скоротити їх актуальності точно не втратила. Можна припустити, що увагу Трампа в Канаді теж на це звернуть.

Та чи допоможе це переконати президента США? Питання лишатиметься риторичним, вочевидь, до завершення саміту в Канаді. Якщо тільки Трамп не захоче покинути його раніше, як зробив за попередньої каденції. Тоді, до речі, в «Групі семи» також головувала Канада.

«З одного боку, він хоче нижчих цін на нафту для споживачів на заправках. З іншого – він хоче вищих цін на нафту, щоб стимулювати виробництво або видобуток нафти в Америці. Це те, що потребує вищих цін.

Тож тут також є підхід, коли посилення обмеження цін для Росії насправді допоможе американським виробникам нафти. Можливо, є шанс переконати Трампа цим шляхом», – каже Радіо Свобода Бен МакВільямс, аналітик центру Bruegel.

Менше наполегливості?

Ще один дипломат ЄС, не уповноважений спілкуватися зі ЗМІ офіційно, сказав Радіо Свобода, що Єврокомісія спробує домовитися з іншими партнерами по коаліції «Групи семи» щодо оновлення стелі цін на нафту, однак шанси на успіх оцінює як украй низькі.

«Я майже впевнений, що вони відступлять», – спрогнозував подальший розвиток подій анонімний співбесідник. Головною причиною, чому забракує рішучості, назвав страх подальшого зростання цін на нафту. Імовірно, обмеження, з яким зіткнеться російська сировина, погіршить і без того тривожну картину на ринку нині.

«Події останніх кількох днів і той факт, що світові ціни на нафту зараз уже рухаються висхідною траєкторією, безумовно, ускладнюють для світових лідерів – як європейських, так і американських, азійських – перегляд цінової межі.

Тепер вони будуть стурбовані зростанням цін на заправках та впливом цього», – зауважує Бен МакВільямс із Bruegel.

«Ключовий елемент»

Глава українського МЗС Андрій Сибіга закликав «Групу семи» напередодні саміту встановити ліміт цін на нафту на рівні 30 доларів за барель. Однак домовитися навіть про 45 доларів зараз може виявитися вкрай складним завданням.

Та навіть якщо цінова стеля для барелю нафти залишиться на рівні нинішніх 60 доларів, ключовим, на думку експертів, лишається закриття лазівок для обходу обмеження.

«Тіньовий флот є ключовим елементом зусиль Росії щодо обходу. В них є від 600 до 1000 старих нафтових танкерів. І це досить велика сила, яка може займатися темними практиками…

Вони відключають транспондери, роблять перевалку з судна на судно, щоб приховати походження нафти або її пункт призначення, використовують прапори третіх країн, як-от Ліберія, Панама, деяких країн Глобального Півдня. Певним чином це приховує походження нафти й ускладнює забезпечення дотримання цінового обмеження», – каже Філіпп Лаусберг із Центру європейської політики.

Аналітик пояснює, що боротися необхідно не лише з Росією, її нафтою й тіньовим флотом, а і країнами-помічниками, що забезпечують їм прохід.

Ідеться про так звані вторинні санкції проти країн Глобального Півдня і їхніх компаній. Яскравим прикладом цього можна назвати законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Грема, що пропонує 500-відсоткові тарифи на товари з країн, що купують російську нафту.

Втім, дипломати й експерти, опитані Радіо Свобода, наразі не випромінюють оптимізму щодо схвалення документа. Адже, кажуть, вирішуватиме його долю в будь-якому разі Дональд Трамп особисто.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Чотири фактори впливу протистояння Ізраїль-Іран на російсько-українську війну