Іран погрожує виходом з ядерного договору та нафтовою кризою через ескалацію війни з Ізраїлем

На тлі ескалації повітряної кампанії Ізраїлю проти Ірану в Тегерані лунають заклики вийти з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) та закрити Ормузьку протоку, один з найважливіших нафтових маршрутів у світі.

«Закляті вороги» обмінюються вогнем з 13 червня, після того як Ізраїль розпочав безпрецедентну атаку на ядерні об’єкти, військові бази та житлові райони Ірану, намагаючись перешкодити ядерній програмі Тегерану та усунути вище військове керівництво.

Внаслідок ударів загинули кілька високопоставлених командирів Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) та вчених-ядерників. Міністерство охорони здоров’я Ірану 15 червня заявило про 224 загиблих, в тому числі дітей.

За даними ізраїльської влади, щонайменше 24 особи, враховуючи цивільних осіб, загинули в результаті іранських контрударів.

Ізраїль заявив, що розпочав атаку, оскільки дійшов висновку, що Іран перебуває за тижні, якщо не дні, від отримання ядерної зброї. Іран відкидає це твердження, наполягаючи на тому, що його ядерна програма має мирний характер.

Парламент Ірану просуває законопроєкт про вихід з ДНЯЗ, оголосив 16 червня речник Міністерства закордонних справ цієї країни Есмаїл Бакай. Іранські чиновники також погрожують закрити Ормузьку протоку, якщо атаки продовжаться.

Тим часом президент США Дональд Трамп рекламує можливість посередництва в мирній угоді між Іраном та Ізраїлем. Але експерти попереджають, що як погрози Тегерану, так і оптимізм Трампа можуть бути радше політичним театром, ніж неминучими змінами.

Вихід з ДНЯЗ: скоріше гавкіт, ніж укус?

Іранський консервативний законодавець Хамід Расаї минулими вихідними заявив, що немає сенсу залишатися в ДНЯЗ, оскільки він не зміг захистити ядерні об’єкти Ірану від нападів.

Його колега-законодавець Мохаммад Маннан оголосив, що до парламенту буде поданий пріоритетний законопроєкт для просування виходу з договору.

Незважаючи на гарячу риторику в Тегерані, експерти кажуть, що Іран навряд чи вийде з ДНЯЗ найближчим часом.

«Наразі Іран навряд чи вийде з ДНЯЗ, незважаючи на зростаючий тиск з боку прихильників жорсткої лінії», – сказав Радіо Свобода Хамідреза Азізі, науковий співробітник Німецького інституту міжнародних справ та питань безпеки.

Навіть якщо парламент ухвалить законопроєкт, його має схвалити Рада опікунів, конституційний наглядовий орган Ірану, члени якої – прямо та опосередковано – призначаються Верховним лідером аятолою Алі Хаменеї, головнокомандувачем країни, який має останнє слово з усіх державних питань.

Азізі стверджує, що вихід з ДНЯЗ фактично підірве правовий захист Ірану.

«Тегеран досі базував свій захист на міжнародному рівні на твердженні, що дії Ізраїлю є незаконними, посилаючись на відсутність безпосередньої загрози. Вихід з ДНЯЗ повністю підірве цю лінію», – каже експерт.

У 2010 році Хаменеї видав фетву – релігійну постанову – проголошуючи використання ядерної зброї «харамом», або забороненим, згідно з ісламським правом, і заявляючи, що Іран не буде цього робити.

Іранські чиновники часто вказували на цей указ як на доказ того, що Ісламська республіка не має наміру розробляти ядерну зброю.

Однак аналітики стверджують, що фетва не становить серйозної перешкоди для отримання Іраном бомби.

Вони зазначають, що Іран може виконати значну частину необхідної роботи, поки фетва залишається чинною, і Хаменеї може просто скасувати її на пізнішому етапі, якщо буде ухвалене рішення рухатися далі.

Бакай заявив 16 червня, що, незважаючи на законодавчі зусилля щодо початку виходу Ірану з ДНЯЗ, Тегеран не прагне отримати ядерну зброю.

Ормузька протока: високі ставки, низькі шанси?

Консервативні ЗМІ та кілька чиновників знову порушили питання про можливість закриття Ормузької протоки – крок, який загрожуватиме майже п’ятій частині світових поставок нафти.

Але Грегорі Брю, старший аналітик з питань Ірану та нафти в нью-йоркській Eurasia Group, каже, що Тегеран навряд чи здійснить цю загрозу.

«Закриття протоки – це остання велика карта, яку Іран може розіграти», – сказав Брю Радіо Свобода.

«Він має засоби, щоб фактично блокувати водний шлях..., розгортаючи балістичні ракети малої дальності, військово-морські судна та міни», – додав аналітик в інтерв’ю Радіо Свобода.

Але спроба блокувати стратегічну протоку матиме серйозні наслідки, як-от «негайна» відповідь з боку США та Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (GCC).

«Якщо війна з Ізраїлем виявиться дуже руйнівною, війна зі США (і країнами Перської затоки) буде набагато гіршою», – сказав Брю.

З економічної точки зору, закриття Ормузької протоки також зашкодить самому Ірану, оскільки він використовує цей водний шлях для експорту нафти, здебільшого до Китаю.

«Поки це триватиме, я не думаю, що він реалізовуватиме свої погрози», – додав Брю.

(Над матеріалом працював Кіан Шаріфі)

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

МЗС: парламент готує законопроєкт про вихід Ірану з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Очільник МАГАТЕ закликав Іран та Ізраїль проявити «максимальну стриманість»