Радіо Свобода вдалося поговорити із сержантом російської армії Володимиром Борзуновим, який у березні 2022 року брав участь в окупації міста Бучі у складі 234-го десантно-штурмового полку із Пскова на посаді командира відділення 5-ї роти.
Під час розмови із журналістом Радіо Свобода сержант Борзунов підтвердив факти вбивств російськими військовими трьох цивільних бучанців: Володимира Рубайла, Олександра Коновалова та Ігоря Городецького, які відбулися 4-5 березня 2022 року в районі вулиці Яблунської у Бучі.
Про це йдеться у третій частині фільму-розслідування журналіста Радіо Свобода Дмитра Джулая про масові вбивства у місті Буча, що на Київщині, під час російської окупації у березні 2022 року. Фільм можна переглянути на ютуб-каналі Радіо Свобода.
Також Володимир Борзунов разом із своїми підлеглими може бути причетний до вбивства іншого жителя вулиці Яблунської у Бучі ‒ Євгена Петрашенка.
Вбивство Дмитра Коновалова
Під час телефонної розмови із журналістом Радіо Свобода сержант Володимир Борзунов підтвердив, що бійці, які були під його командуванням, вбили цивільного бучанця Дмитра Коновалова. Це сталося 4 березня близько 16:30 поруч із багатоповерхівкою на вулиці Яблунській, 203-б.
«Військовослужбовець впритул його розстріляв. Я у нього сам особисто перевіряв документи, чи був він військовослужбовцем», – розповів Володимир Борзунов Радіо Свобода.
Хоча Борзунов і визнав, що бучанця Коновалова розстріляли його підлеглі, проте стверджував, що чоловік нібито «вибіг з-за будинку і накинувся на [російського] військовослужбовця».
Свідки вбивства Дмитра Коновалова, яких опитало Радіо Свобода, спростували це та заявили, що 41-річний бучанець стояв, курив й не нападав на російських військових. Більше того, очевидиця його вбивства Наталія Чала розповіла Радіо Свобода, що російські військові встигли перекинутися із Коноваловим декількома словами, після чого вистрілили в чоловіка на ураження, а потім дострелили.
Вбивство Володимира Рубайла
Журналісти Радіо Свобода також ідентифікували псковського десантника Борзунова на відео з камер спостереження в момент вбивства іншого цивільного бучанця – 70-річного Володимира Рубайла. За даними українських балістів-експертів, бучанцю вистрілили в голову з позиції, де в той час разом зі своїми підлеглими був сержант Борзунов.
Псковський десантник Борзунов підтвердив у розмові з Радіо Свобода, що саме російські військові стріляли в бучанця Рубайла, але заперечив, що він та його підопічні причетні до вбивства цього чоловіка.
«У цього не мої солдати стріляли. Я своїм командував відділенням, а не ще тим, яке було поруч. Я їм накази не віддавав», ‒ сказав Борзунов. Підтвердити чи спростувати ці твердження сержанта Борзунова поки неможливо.
На запитання Радіо Свобода про те, хто саме з російських військових розстріляв Володимира Рубайла, сержант Борзунов не відповів.
Вбивство Євгена Петрашенка
Під час розмови Володимир Борузунов підтвердив, що у вечір із 4 на 5 березня він разом із підопічними розквартирувався у багатоповерховому будинку на вулиці Яблунській, 203-а. Саме в той час там, ймовірно, відбулося вбивство мешканця цього будинку 43-річного Євгена Петрашенка.
Одна із мешканок цієї багатоповерхівки повідомила, що російські військові ввечері 4 березня 2022 року почали проводити в будинку перевірки та обшуки. А вже наступного дня вона запитала в армійців, де подівся її сусід Євген, на що ті відповіли, що Петрашенко «поїхав на машині».
6 березня один із сусідів знайшов Євгена Петрашенка застреленим у його квартирі. За словами цивільної дружини Петрешенка Тетяни, її чоловік лежав обличчям донизу та мав два вогнепальні поранення в спину та одне в голову.
Перебування Борзунова та його підопічних у будинку в момент вбивства Петрашенка підтверджує також й відео з дрона, яке зробили українські військові із ТРО «Азов-Київ» (зараз – 3-тя ОШБ). На відео, що датоване ранком 5 березня, зафіксована російська бронемашина БМД-4 із латинськими позначками «V». Вона припаркована прямо біля входу до під’їзду будинку, де проживав та був убитий Євген Петрашенко.
Радіо Свобода прослідкувало за цією бронемашиною на декількох камерах спостереження в Бучі в різні дні та зафіксувало, що поруч із нею постійно й незмінно перебував сержант Борзунов разом зі своїми підлеглими.
Після вбивства Євгена Петрашенка його дружина Тетяна знайшла в квартирі (зокрема в кімнаті, де знайшли убитим її цивільного чоловіка) декілька гільз та куль. За даними Amnesty International, серед знайдених куль був бронебійний патрон калібру 9х39 мм. Це специфічний набій, з якого можна стріляти лише зі спецзброї російського виробництва, зокрема ВСС, більш відомої як «Вінторєз».
На камерах спостереження Радіо Свобода зафіксувало, що поруч із Борзуновим постійно перебуває неідентифікований снайпер, який використовує, зокрема, «Вінторєз», набої до якої й були знайдені на місці вбивства бучанця Євгена Петрашенка.
Вбивство Ігоря Городецького
У розмові з Радіо Свобода Володимир Борзунов підтвердив, що 5 березня російські військові вбили цивільного бучанця Ігоря Городецького. Згідно з розслідуванням Радіо Свобода, до цього може бути причетний командир 5-ї роти 234-го десантно-штурмового полку капітан Євген Плюснін та сам Володимир Борзунов.
Журналісти Радіо Свобода зафіксували на камері спостереження, як 5 березня сержант Борзунов разом із іншими російськими військовими затримали цивільного бучанця Ігоря Городецького, а потім відконвоювали його за ріг вулиць Яблунської та Гагаріна (тепер Каденюка). Борзунов підтвердив цей факт.
Вже за дві години на відео з дрона українських військових зі складу ТРО «Азов-Київ» (зараз – 3-тя ОШБр), який є у розпорядженні Радіо Свобода, помітно, як в цьому місці лежить долілиць вбитий бучанець Городецький.
За словами Борзунова, рішення вбити 41-річного цивільного бучанця Городецького ухвалив «командир 5-ї роти», бо цивільний чоловік начебто «чинив спротив».
На записі, який зафіксував затримання Городецького, не помітно жодних ознак агресивної поведінки цивільного чоловіка та будь-яких інших дій, які б загрожували життю російських військових.
«Він вчинив спротив і командир роти ухвалив рішення [вбити]», ‒ розповів Борзунов у коментарі Радіо Свобода.
Відповідно до списку особового складу псковського 234-го десантно-штурмового полку, який отримало від своїх джерел в правоохоронних органах Радіо Свобода, командиром 5-ї роти на момент вбивства Городецького був капітан Євген Плюснін ‒ безпосередній начальник Борзунова. Відповідно, саме Плюснін міг бути тим самим командиром «5-ї роти», який, за словами Борзунова, ухвалив рішення вбити Городецького. Борзунов у коментарі Радіо Свобода не заперечив, що виконав цей наказ:
‒ Підозра [щодо вбивства Городецького] падає на вас, Володимире Володимировичу.
‒ Нехай падає. Мені що до цього?
‒ Вам байдуже, що ви людину вбили? Вам байдуже?
‒ Мені байдуже.
Володимир Борзунов невдовзі після виходу із Бучі очолив у 2022 році одне із відділень розвідки псковського 234-го десантно-штурмового полку. Станом на 2025 рік продовжував службу в збройних силах РФ
«Буча. Яблунська» – це третя частина розслідування Радіо Свобода про масові вбивства у Бучі. Попередня частина фільму «Буча. Вбивство самооборонця Побігая» у травні 2025 року отримала у США золоту нагороду телекінопремії New York Festivals 2025 (New York Festivals TV & Film Awards) у номінації «Права людини». А перша частина ‒ про вбивство полковника СБУ Олексія Теліженка, стала підставою для українських охоронних органів оголосити підозру російському офіцеру, який був одним із фігурантів розслідування.
За інформацією Архівного відділу Бучанської міської ради, за період російської окупації в Бучанській громаді загинули 554 цивільних.
43 тіла залишаються невпізнаними, а 38 цивільних бучанців вважаються зниклими безвісти. Щонайменше 33 чоловіків й досі перебувають у полоні. Один із затриманих цивільних загинув у російській неволі.
Росія заперечує причетність своїх військ до масових вбивств цивільних у Бучі, Міністерство оборони РФ стверджувало, що за час знаходження російських військ у цьому місті «жоден місцевий житель не постраждав від будь-яких насильницьких дій», а президент РФ Путін назвав масові розстріли у Бучі «фейком» та «провокацією».
![«Коли рідні і знайомі почали мене шукати, всі служби [угруповання] «ДНР» відповідали, що не знають, де я перебуваю», – згадує Наталія Шило](https://d3d2kscbf5zt1f.cloudfront.net/63311382-706f-4343-0802-08dd9da3aaf1_w100_r1.jpg)
![«Коли рідні і знайомі почали мене шукати, всі служби [угруповання] «ДНР» відповідали, що не знають, де я перебуваю», – згадує Наталія Шило](https://d3d2kscbf5zt1f.cloudfront.net/63311382-706f-4343-0802-08dd9da3aaf1_w33_r1.jpg)
Форум